Цікаво вивчати свій родовід. Іноді дивувався скільки крові намішано в одній людині. Давайте розглянемо рід Достоєвського, як яскравий приклад походження.
Історія роду
Засновником роду Достоєвських був Данило Іванович Ртищев, небагатий дворянин. Збереглися документи, які свідчать про те, що 6 жовтня 1506 року Пінський князь Федір Іванович Ярославич подарував місцевому шляхтичу Данилу Івановичу Іртішевічу (Ртищева) невелике село Достоєво Пінського повіту і частина сусідніх сіл – Полкотічі, Поріччя, Молодова і Кротово (Острів) [2]. Ця подія і поклало початок роду Достоєвських.
Не так давно дослідникам пощастило відшукати і коріння роду Ртищева. У 1389 р, через дев’ять років після Куликовської битви, із Золотої Орди «з 30 татарами свого прапора» виїхав на Русь хтось Аслан-Челебі- мурза. Великий князь московський Дмитро Донський, охрестивши його з ім’ям Прокопій, одружив з дочкою свого стольника Зотика Житова – Марії і подарував йому місто Кременецький. Лев, син Прокопія, мав прізвисько Широкий Рот [1]. Так його нащадки стали Ртищевих.
Своїм гербом Данило Ртищев обрав змінений приватновласницький герб «Радван», яким користувалися більш ніж 150 шляхетських родів Білорусії, України, Литви та Польщі, в тому числі, Достоєвські, Кричинским, Паскевич, Радишевським, Щити, Юдітскіе [4]. На гербі розміщена церковна хоругва, півмісяць і шестикутна зірка, а з боків – два озброєних татарина. Це можливо свідчить про те, що у роду Достоєвських є татарське коріння.
Сини Данила Ртищева Іван і Семен носили здвоєну прізвище Ртищевих-Достоєвські. Недалеко від маєтку Семен побудував церкву в честь Семена Стовпника. Швидше за все, вона була побудована до розділу маєтку між братами. Багато дослідників припускають, що за огорожею цієї церкви був похований і сам Данило Ртищев. Заможним шляхтичем він не був, тому родового склепу не мав [1].
У 1572 року онук першого Достоєвського (Ртищева) Федір Іванович був на посаді «уповноваженого приятеля» (юридичний термін) при князя Андрія Курбському на Волині, який володів тут багатьма землями, в тому числі і містом Ковель. У Волинському воєводстві Достоєвські з’явилися наприкінці XVI століття і родовим гніздом предків письменника було с. Клечківці, розташоване на захід від Ковеля (тепер с. Кличковичі Турійського району Волинської області). У Клечківці жило кілька поколінь Достоєвських [1].
Більше трьох століть Достоєвські були громадянами то Литви, то Польщі, то Білорусі, то Російської імперії, жили і у Володимирі-Волинському та Ковельському повітах. Відомо, що рідний дід письменника Андрій Григорович Достоєвський служив уніатським, пізніше – православним священиком в селі Війтівці поблизу Немирова (нині Вінницька область України). Звідси батько письменника (Михайло Олексійович Достоєвський) виїхав до Москви, де закінчив Медико-хірургічну академію, одружився на Марії Федорівні Нечаєвої та 30 жовтня 1821 року в них народився майбутній великий російський письменник Федір Михайлович Достоєвський [3].
Коріння роду Достоєвських беруть початок в білоруському селі Достоєво, батько письменника вийшов з українського села Війтівці, а сам письменник народився, жив і творив в Росії, в Москві і Петербурзі.
Ось такі перипетії долі дали світу талановитого письменника Ф.М. Достоєвського.
Джерела:
- Богданов М.М., Роговий О.І. Родовід Достоєвських. У пошуках загублених ланок. – М.: Акрополь, 2008. – 160 с.
- Бурак А. Достоєвський повертається в Достоєво // Російська газета. – 20 жовтень 2011 року.
- Шайнюк Л.С. Волинські родовідне коріння Федора Михайловича Достоєвського // День. – №3. – 12 грудень 2007.
- ufolog.ru
Успіхів у пошуку.
