Щоб ваш пошук мав цілісну і доказову історію, вам потрібно звернеться до офіційних письмових джерел. Щоб мати документальне підтвердження знайденої і записаної вами інформації. Такі джерела, в якійсь мірі, несуть адміністративну навантаження і фіксовану інформацію, яка використовувалася в офіційних установах і організаціях. До таких джерел відносяться метричні книги та сповідні розписи, що велися в релігійних установах і ревізькі казки, які складалися для обліку платників податків.
Наприклад, в Російській імперії Православна церква і держава становили єдине церковно-політичне тіло, єдиний організм. Одним з показників їх єдності була неможливість проведення чіткої межі між світським (в звичному нині розумінні) і церковним законодавством. Формально Церква була частиною адміністративного апарату імперії, і це накладало на неї частину адміністративних функцій держави, а саме – облік населення.
Кожен населений пункт Російської імперії належав до певного церковного приходу, а акти громадянського стану записувалися парафіяльними священиками в метричну книгу.
Метрична книга
Являє собою сукупність хронологічних записів про народження, шлюб і смерть за встановленою формою. Це реєстр актів цивільного стану. Повсюдне ведення метричних книг в Російській імперії почалося за указом Петра І в 1722 році. Ведення актів цивільного стану перейшло від церкви до держави лише в 1917 році з приходом більшовицької влади.
Крім метричних книг, в парафіях церков велися ще й сповідні розписи. (По-іншому їх ще називають сповідальними відомостями, духовними або великопісних розписами).
Сповідні розпису
Так само дуже важливий генеалогічний джерело. Цей документ являє собою списки всіх проживаючих на території церковного приходу сімей. Із зазначенням для кожної людини, чи був він в цьому році під час Великого посту, або під час інших трьох постів на сповіді і причащався у свого священика, а якщо немає – то з якої причини (наприклад, за малоліттям).
Іншим джерелом, що містить важливу для дослідження інформацію, є ревізькі казки – документи іменний перепису податного населення Російської Імперії, охопленого ревізіями XVIII – середини XIX ст. Виникнення літописів пов’язано з реформою оподаткування, розпочатої в 1718 р, коли подвірне оподаткування було замінено подушним, і подати стали стягуватися з «душі чоловічої статі». Проведення реформи зажадало організації подушного обліку населення. Восени 1718 р царським указом було велено зібрати «казки» про кількість душ у кожному населеному пункті.
Ревізькі казки
Поіменний список населення певного населеного пункту, в якому вказувалося ім’я, по батькові та прізвище власника двору, його вік, ім’я та по батькові членів сім’ї із зазначенням віку, ставлення до глави сім’ї. Протягом XVIII – середини XIX століття було проведено 10 ревізій (з 1719 по 1858 рр.)
Таким чином, основну роль в дослідженні найчастіше грають метричні книги, сповідні розписи і ревізькі казки.
Успіхів у пошуку.
