Генеалогічні джерела. Як вичавити максимум

Деякі джерела з якими доведеться стикатися в генеалогічному пошуку досить таки нудні, це за часту набір яких-то дат і імен. А нам же хочеться дізнатися про вчинки, мріях, життя і думках наших предків. І на цьому етапі стає досить таки нудно.

Давайте розглянемо, як можна роботу з такими нудними джерелами перетворити в захоплюючий і динамічний пошук.

Метричні книги іноді зберігаються в неповному обсязі, іноді виходить, що збереглися буквально дві-три метричні книги. І записів про предків майже не знайти. Але не потрібно впадати у відчай є спосіб за допомогою якого можна урізноманітнити метричні книги.

Уважно виписуйте хресних батьків, а також якщо вам попалися записи про шлюб, уважно виписуйте тих хто був свідком на весіллі.

Після того як ви це зробили це може здатися нудним, але тільки на перший погляд. Справа в тому, що хресних і свідків вибирали не просто так і це були не випадкові люди. Як правило це були жителі одного села, де люди дружили сім’ями або були родичами.

Також існувало правило і існує до цих пір, що хрещеними не може бути сімейна пара, по скільки якщо вона розпадеться вони не зможуть спілкуватися і виконувати свої функції хресних. Також батько дитини якого хрестили не міг одружується на хрещеної матері, тому що вони стають родичами.

З приводу шлюбів

Бувало таке, що чоловік залишався один, вдівець або не було вільної дівчини, то наречену брали з сусіднього села. Або поміщик купував у іншого поміщика дівку для шлюбу своєму селянину. У ревізькій казці вказувалося, що наречена приведена від туди то з такого маєтку по вивідний. Що ж таке похідна – це відступні гроші, які платилися одному поміщику іншим за вивідну дівку.

Стаття написана на основі лекції Віталія Семенова – історика-генеалога.

Успіхів у пошуку.