Сталінські репресії 30-х років

Сталінські репресії – масові політичні репресії, що здійснювалися в СРСР в період сталінізму (кінець 1920-х – початок 1950-х років). Кількість безпосередніх жертв репресій (осіб, засуджених за політичні (контрреволюційні) злочини до страти або позбавлення волі, виселених, засланих) обчислюється декількома мільйонами. Крім того, дослідники вказують на серйозні наслідки, які ці репресії мали для радянського суспільства в цілому, його політичної структури.

Кажуть: цілий народ не можна пригнічувати без кінця. Брехня! Можна, можливо! Ми ж бачимо, як наш народ спустошили, здичавів, і зійшло на нього байдужість вже не тільки до долі країни, вже не тільки до долі сусіда, але навіть до власної долі і долі дітей. Байдужість, остання рятівна реакція організму, стала нашою визначальною рисою.

Олександр Солженіцин

Якщо намагатися знайти початок репресій в союзі, то відправною точкою, безумовно, повинен служити 1927 рік. Цей рік ознаменувався тим, що в країні почали проходити масові розправи, з так званими, шкідниками, а також саботажниками. На одному з партійних засідань Сталін заявив про те, що країні «потрібно знищувати всі залишки імперіалізму і всіх прихильників білогвардійського руху». Чудовий привід для цього у Сталіна з’явився 7 червня 1927 року. В цей день в Польщі був убитий політичний представник СРСР – Войков. В результаті почався терор. Наприклад, вночі на 10 червня було розстріляно 20 чоловік, які пов’язувалися з імперією. Це були представники древніх дворянських сімей. Всього ж в червні 27-го року було заарештовано понад 9 тис осіб, яких звинувачували в державній зраді, пособництво імперіалізму та інші речі, які грізно звучать, але дуже важко доводяться. Велика частина заарештованих була відправлена ​​в в’язниці.

Соціально-політичний сенс масових репресій

Репресії в СРСР в 30-і роки

Нова масова хвиля репресій всередині країни розгорнулася на початку 1930 року. У цей момент почалася боротьба не тільки з політичними конкурентами, а й з, так званими, кулаками. Фактично почався новий удар радянської влади по багатих, і цей удар зачепив не лише заможних людей, а й середняків і навіть бідняків. Одним з етапів нанесення цього удару стало розкуркулення.

Починаючи з 1937 року, хвиля репресій в СРСР стала посилюватися. Причиною став наказ №00447 НКВС СРСР від 30 липня 1937 року. Цей документ заявляв і негайне репресування всіх антирадянських елементів, а саме:

  • Колишні куркулі. Всіх тих, кого радянська влада назвала кулаками, але які уникли покарання, або перебували в трудових селищах або в посиланнях, підлягало репресувати.
  • Все представники релігії. Репресувати підлягало всіх, хто має хоч якесь відношення до релігії.
  • Учасники антирадянських дій. Під такими учасниками займалися всі, хто коли-небудь виступав активно або пасивно проти радянської влади. Фактично до цієї категорії належали тих, хто нову владу не підтримував.
  • Антирадянські політичні діячі. Усередині країни антирадянським політиками називалися всіх, хто не входив до складу партії більшовиків.
  • Білогвардійці.
  • Люди з судимістю. Люди мали судимість автоматично вважалися ворогами радянської влади.

Всі ці категорії необхідно було репресувати. Згідно з наказом НКВС всіх людей, які ставилися до цих категорій необхідно було розділити на два табори:

  • Ворожі елементи. Будь-яка людина, якого називали ворожим елементом, засуджувався до розстрілу.
  • Неактивні елементи. Решту, кого не було засуджено до розстрілу, відправляли в табори або в’язниці на термін від 8 до 10 років.

Всі справи тепер розглядалися в ще більш прискореному режимі, де більшість справ розглядалася масово. Згідно з тими ж розпорядженням НКВС репресії ставилися не тільки до засуджених, а й до їхніх сімей. Зокрема, до сімей репресованих застосовувалися такі міри покарання:

  • Сім’ї репресованих за активні антирадянські дії. Всі члени таких сімей відправлялися в таборах і трудові селища.
  • Сім’ї репресованих, хто проживав у прикордонній смузі, підлягали переселенню вглиб країни. Часто для них утворилися спеціальні селища.
  • Сім’я репресованих, які проживали у великих містах СРСР. Таких людей також переселяли вглиб країни.

Надалі репресії тривали, хоча їх основні події вже пройшли. Фактично репресії в СРСР тривали до 1953 року.

Всього з 1930 по 1953 року по звинуваченнях в контрреволюції було репресовано 3 мил 800 тис чоловік. З них 749 421 особу були розстріляні… І це тільки за офіційною інформацією… А скільки ще людей загинуло без суду і слідства, чиї імена і прізвища не внесені в список?

Успіхів у пошуку.