Закон самородственності і його парадокси

Закон самородственності, або усічення або редукція предків і т.д., англ. “Pedigree collapse”, нем. “Ahnenschwund”

Формально, пряме генеалогічне дерево, дерево предків людини будується строго відповідно до геометричної прогресії. Де кількість предків в кожному наступному, більш старше покоління, збільшується вдвічі. У Вас є батько і мати, у них є їх батько і мати, це Ваші бабусі і дідусі і так далі. Отримуємо, геометричну прогресію, батьки – 2 людини, діди і бабки – 4, прадіди і прабабусі – 8 і так далі. У двадцять першому поколінні у кожної людини! вже більше мільйона, а в тридцятому більше мільярда і в кожному наступному поколінні число предків подвоюється. Це суперечить нашим знанням про історію і здоровому глузду, виникає парадокс.

Чим далі в минуле, тим з одного боку у нас більше «осередків» в генеалогічному дереві. З іншого боку, повністю займають собою все менша кількість фактичних людей жили в ті далекі часи. У першому поколінні, в сенсі найдальшому від нас, гігантська кількість місць в дереві займають лише дві людини.

Так куди ж поділися всі ці люди.

Просто все люди родичі (мають спільних предків). Хто то більшою мірою хто то в меншій, і в набагато більшому ступені, ніж люди вважають. Просуваючись все далі в глиб поколінь, ми спочатку все більше знаходимо одних і тих же людей в деревах різних людей, але потім, крони зливаючись об’єднують одних і тих же людей всередині одного дерева. Все більше одних і тих же людей займають все більше різних позицій в дереві. Тобто люди не тільки є родичами один одному, але і виходить родичами самі собі. Ось такий парадокс генеалогії.

Успіхів у пошуку.