Однією з найбільш частих проблем під час проведення генеалогічного дослідження є ідентифікація особистості розшукуваної особи.
Немає жодного генеалога, який би не стикався з цією проблемою. Як правило, це проявляється в такий спосіб: чи не збіг дат (років) народження одного і того ж людини, різночитання прізвищ, імен та по батькові або їх сильне спотворення.
Різні дати народження (дуже часто і роки) у одного і того ж людини з різних видів документів явище досить поширене. Однією з причин цього може бути різниця в написанні дат старим і новим стилем (різниця в 13 днів), іншу причину можна охарактеризувати як банальну помилку особи зробив запис, це трапляється дуже часто і в наші дні. Так само причиною розбіжності дат народжень (шлюбів і смертей) може служити умисне спотворення віку Вашим предком, причин цього можна знайти безліч, від банального ухиляння від військової повинності (або навпаки бажання швидше потрапити в армію) і до отримання різних пільг, пенсій, допомог і т.д. Іноді, людина навмисне занижує свій паспортний вік, щоб вважатися молодше, хоча зараз це зробити досить проблематично.
Як показує практика різниця у віці з різних архівних документів одного і того ж особи може становити навіть 7 і більше років і це є нормою в документах ХІХ – початку ХХ ст.
Прізвища та імена в ХІХ ст. не мали ще такої стабільності як у другій половині ХХ ст., тому дуже часто в архівних документах прізвище одного і того ж людини (або людей мають прямі родинні зв’язки) могла змінюватися практично до невпізнання. Реальний приклад з практики: під час проведення дослідження одного селянського роду, в кінці ХVІІ ст. носив прізвище Фесенко, з’ясовується що в першій половині ХІХ ст. представників цього ж роду стали записувати як Фоменко (Хоменко), а починаючи з другої половини ХІХ ст. знову Фесенко.
Інший реальний приклад з практики: людина народжена в середині ХІХ ст. при хрещенні був записаний як Єлеазар, в наступних документах (про сповіді розписах) він згадується як Назар, Зотик і знову Єлеазар.
Окремо варто відзначити граматику написання документів в перші роки після революції 1917 р в Україні. Велика частина документації в цей період велася українською мовою, який суттєво різниться з сучасними правилами орфографії. Так наприклад, ім’я Федір (до слова в церковних записах – Феодор) могли записати як Федька (Федя, Федь, Хведір, Хведь), ім’я Афанасій як Панас (Танас) і т.д.
В кінці хочеться ще раз повторити, що всі зміни імен, прізвищ, розбіжності з віком є нормою для документів ХІХ – початку ХХ ст. Навіть і зараз в ХХІ ст. помилки в офіційних документах мають місце бути.
Джерело: beket.com.ua
Успіхів у пошуку.
